Сьогодні, 14 листопада, у Всесвітній день якості, у медіа-залі КБУ пройшов круглий стіл «Діалог бізнесу та влади щодо технічного регулювання у будівельної галузі. Ризики. Перспективи та можливості».
В роботі круглого столу взяли участь представники: Верховної Ради України, МЕРТ, Мінрегіону, КБУ, Асоціації Укрцемент, Асоціація ВААГ, виробників будівельних матеріалів, будівельних компаній, ЗМІ, тощо.
«Якість об’єктів будівництва залежить від багатьох чинників. Потрібні якісні будівельні матеріали, якісний проєкт та якісне виконання робіт. Тільки така синергія приносить довготривалий успіх. Досягти цього – наша спільна задача, Конфедерації будівельників та галузевих об’єднань, таких, як Асоціація Укрцемент», - підкреслив голова Ради директорів КБУ Олександр Ротов.
Є добра новина – країна невпинно наближається до гармонізації законодавства з Європою. Нагадаємо, Україна взяла на себе зобов’язання в рамках асоціації з ЄС гармонізувати стандарти щодо будівельних виробів, відповідно до регламенту №305 (документ про перехід до цивілізованого ринку будівельних виробів). Імплементація його положень має завершитися до 2020 року. Як наголосила заступник голови керівної ради НОС Ірина Лагунова, є велика ймовірність прийняття відповідного законопроекту вже цього року. За її словами, текст законопроєкту, який підготований під керівництвом народного депутата Олени Шуляк, на 98% співпадає з 305 регламентом, і якщо він буде внесений у найближчий час, то може бути прийнятий Верховною Радою до кінця року. Після цього мають бути розроблені та прийняті ще біля 20 нормативних актів.
Одначе, наголосила вона, до «промислового безвізу» і цього замало. Мають бути гармонізовані всі стандарти будматеріалів, а їх більше 600. Але, на сьогодні гармонізовано лише 44%, а «відкритою» для ЕС вважається країна, яка забезпечила гармонізацію більше 80% стандартів. «Є у нас галузі, які вже виконали своє «домашнє завдання», Укрцемент, УЦСС. Але до фіналу ще далеко. При цьому треба розуміти: у держави нема ресурсів оплачувати гармонізацію всіх стандартів. Тож виробники мають підключатися у повну силу», - відмітила Лагунова.
Актуальним питанням залишається не лише створення та виробництво будматеріалів за європейськими стандартами, але й контроль якості.
Начальник управління з якості ПрАТ «Івано-Франківськцемент» Олександр Горпинко розповів, як працює європейська система нагляду (компанія експортує свою продукцію в ЕС). Зокрема, інспектори декілька разів на рік відвідують виробництво та вибирають для аналізу випадкові зразки, а також зразки з будь-якої експортної партії у самих країнах ЕС.
В Україні, нажаль, на сьогодні майже не функціонує система контролю якості будматеріалів. На проєктах відповідає за неї державна архітектурно-будівельна інспекція, відповідний секторальний план перевірок викладений на сайті. До речі, рекомендації по розширенню переліку перевірок приймаються до 15 листопада. Але, за словами виконавчого директора Асоціації учасників ринку вікон та дверей Олексія Бубнова, розширення списку перевірок не стимулює самі перевірки, тому що невирішеними залишається ряд юридичних питань. «Вікна – досить специфічний продукт, який виробляється згідно конкретних вимог замовника. Інспектор має перевіряти вже готове вікно "в контексті", і є маса відмовок: це вікно не для того замовника, цього замовника, але для іншого проєкту тощо. Ми пропонували, і п’ять років тому нормативно були введені паспорта вікон, коли виробник прописує всі параметри. Але, за нашою оцінкою, лише до 8% вироблених у Україні вікон супроводжуються паспортами. До речі, навіть не кожен тендер на Проззоро вимагає паспортів. Як результат – в середньому по ринку низька якість вікон. За нашими оцінками, біля 60% не відповідає нормам енергоефективності», - наголосив Бубнов.
Боротьбу з фальсіфікатом у роздрібній торгівлі ведуть самі виробники, найбільш активно - Укрцемент.
За думкою Тетяни Гринчук, начальника управління контролю та захисту прав споживачів департаменту підприємництва та регуляторної політики МЕРТ, для роздрібної торгівлі будматеріалами має бути змінена сама система штрафів, мінімізований, а можливо навіть анульований перший рівень. Інспектори, знаходячи недоліки, наприклад, у магазині будматеріалів, мають у приписи вказати на них та надати строк та рекомендації по їх ліквідації. «Дуже великі штрафи мають бути за недопуск до перевірки та за невиконання припису», -- вважає Гринчук.
Також, за її думкою, система контролю ефективно запрацює за двома умовами. Перша – більші увага та вимоги з боку кінцевих споживачів. Саме вони мають вимагати паспортів матеріалів, а за будь-яким сумнівом у якості чи відповідності – повідомляти про це контролюючим органам. «Ми розробити мобільний додаток, робоча назва його «купи безпечно». Споживач може сканувати QR- чи штрих-код, подивитись інформацію про товар. У разі сумнівів чи поганої якості – повідомити про це прямо зі смартфона, жалоба буде формуватись автоматично та направлятись до відповідного інспектора. Про перебіг розгляду жалоб буде автоматично повідомлятись споживачу», - розповіла Гринчук.
З іншого боку, за якістю будматеріалів має слідкувати профспільнота. Саме створення СРО з відповідними функціями має вивести вітчизняний ринок на новий рівень, відповідальний, професійний та інноваційний.
На круглому столі були розглянуті наступні питання:
1. Асоціація з ЄС: технічні бар’єри. Прийняття в Україні Регламенту ЄС № 305/2011.
2. Впровадження стандартів ЄС в цементній галузі – можливості та ризики.
3. «Промисловий безвіз» та ринковий нагляд.
4. Досвід переходу на нові стандарти, підвищення якості продукції.
5. Незалежні лабораторії. Можливості підтвердження якості. Умови для маркування СЄ.
6. Проблеми бізнесу в умовах непрацюючого ринкового нагляду.
7. Будівельна галузь. Контроль та безпека.
